Стандартна статистична процедура включає збирання даних, що веде до перевірки взаємозв'язку між двома наборами статистичних даних, або набором даних та синтетичними даними, отриманими з ідеалізованої моделі. Для статистичного взаємозв'язку між двома наборами даних пропонують гіпотезу, і порівнюють її, як альтернативу, з ідеалізованою нульовою гіпотезою (англ. null hypothesis) про відсутність взаємозв'язку між цими двома наборами даних. Відхиляння або спростування нульової гіпотези здійснюють із застосуванням статистичних критеріїв (англ. statistical tests), що кількісно виражають сенс, в якому хибність нульової гіпотези можливо вважати доведеною за наданих даних, які використовують в цій перевірці. Працюючи від нульової гіпотези, розпізнаю́ть два основні види помилок: помилки I роду (нульову гіпотезу хибно відхиляють, що дає «хибно позитивне», англ. false positive), та помилки II роду (нульову гіпотезу не вдається відхилити, й справжній взаємозв'язок між сукупностями втрачається, що дає «хибно негативне», англ. false negative). З цією системою виявилося пов'язано численні проблеми: від отримування достатнього розміру вибірки, й до вказування адекватної нульової гіпотези.

Про статистику кажуть, що вона знає все. І справді, статистика – це величезна скарбниця знань про економіку і розвиток суспільства. Статистика стосується кожного і може відповісти на запитання, що виникають у повсякденному житті: скільки людей сьогодні проживає в нашій країні, області, місті чи іншому населеному пункті, де вони працюють або навчаються, яку заробітну плату отримують, які зміни відбуваються у сфері культури й охорони здоров’я, яку продукцію виробляють підприємства і які послуги надають населенню, які товари експортують та імпортують, у яких умовах мешкають українці та які продукти харчування споживають. Статистична інформація – суспільне надбання. Нею користуються органи державної влади та управління, наукові установи, громадяни країни.